Мета. Утворення тріщиноподібних дефектів у рейках залізничної колії є серйозною проблемою для інженерної практики через небезпеку створення аварійних ситуацій. Метою цієї роботи є теоретичне встановлення характеристичного кута поширення поверхневих тріщин у головках залізничних рейок, який є головним фактором у формуванні типових поверхневих контактно-втомних пошкоджень, таких як «пітинг», «риски», «нора» тощо. Необхідно також знайти умови для визначення цього кута. Методика. Дослідження проводили на основі методу сингулярних інтегральних рівнянь. Пошкоджену поверхневою тріщиною рейку моделювали як півплощину з крайовим розрізом, а дію колеса на рейку – як односпрямоване повторне поступальне переміщення уздовж краю півплощини з герцівськими контактними зусиллями, з дотичною складовою. Задачу визначення коефіцієнтів інтенсивності напружень близько вершини тріщини в головці рейки звели до системи двох дійсних сингулярних інтегральних рівнянь , які розв’язали чисельно – методом механічних квадратур Ґауса-Чебишова. Складність задачі полягає в тому, що межі ділянок контакту і розкриття берегів тріщини наперед невідомі та змінюються під час переміщення контактних зусиль. Ці межі визначали одночасно з розв’язанням інтегральних рівнянь задачі за додатковими умовами методом ітерацій. Результати. Теоретично встановлена наявність у головці рейки характеристичного кута поширення поверхневих тріщин за механізмом поперечного зсуву та записані умови для його визначення. Отримані результати добре узгоджуються з інженерними та експериментальними даними. Наукова новизна. Вперше теоретично знайдено величини характеристичного кута, під яким на початковій стадії поширюються зсувні поверхневі контактно-втомні тріщини в головці залізничної рейки від дії коліс. Також записано умови для визначення цього кута. Практична значимість. Отримані дані мають важливе значення для інженерної практики, оскільки виявляють природу поверхневих контактно-втомних дефектів рейок за різних умов експлуатації залізничної колії та дозволяють прогнозувати їх контактну міцніть і довговічність.
[1]
Jonas W. Ringsberg,et al.
On propagation of short rolling contact fatigue cracks
,
2003
.
[2]
Roberto Roberti,et al.
The competitive role of wear and RCF in a rail steel
,
2005
.
[3]
Uwe Zerbst,et al.
Damage tolerance investigations on rails
,
2009
.
[4]
V. Panasyuk,et al.
The model of the residual life time estimation of tribojoint elements by formation criteria of the typical contact fatigue damages
,
2016
.
[5]
J. Ahlström,et al.
3D characterization of rolling contact fatigue crack networks
,
2016
.
[6]
M. D. Bryant,et al.
A Pitting Model for Rolling Contact Fatigue
,
1983
.
[7]
Ajay Kapoor,et al.
Rail rolling contact fatigue dependence on friction, predicted using fracture mechanics with a three-dimensional boundary element model
,
2009
.
[8]
Peter Dietmaier,et al.
Modeling wear and rolling contact fatigue: Parametric study and experimental results
,
2016
.
[9]
R. M. Yosyfovych.
RESIDUAL RESOURCE STUDY OF DEFECTIVE RAILS FOR TYPE P 50 CYCLE TEST OF ENDURANCE
,
2015
.
[10]
Marco Beghini,et al.
An application of the weight function technique to inclined surface cracks under rolling contact fatigue, assessment and parametric analysis
,
2013
.
[11]
Yi Zhu,et al.
Study on wear and rolling contact fatigue behaviors of wheel/rail materials under different slip ratio conditions
,
2016
.